Будова і функції еритроцитів

Серед формених елементів крові найбільше червоних кров'яних тілець —ери і ропи і in (від грец. erythros — червоний, kytos — кліти­на), які мають форму двоввігнутих дисків у нормі без ядра. В 5 літрах крові людини налічується приблизно 25 трильйонів еритроцитів. До складу еритроцита входить понад 100 хімічних сполук — 60% води і 40% сухих речовин, що складаються з гемоглобіну (85%) та інших ре­човин: металів — заліза, калію, натрію, магнію, міді, цинку, марганцю; вітамінів — аскорбінової кислоти, нікотинової кислоти, пантотенової кис­лоти, вітамінів В,, В2, В6, понад 40 ферментів. Основною складовою частиною еритроцитів є дихальний залізовмісний пігмент крові —ге­моглобін . У кожному еритроциті близько 265 мли. молекул гемоглобіну. Гемоглобін — це білок, молекула Будова і функції еритроцитів якого складається з 4 пептидних ланцюжків, до яких приєднані 4 атоми заліза. Він викопує роль переносника кисню з легенів у тканини І частково вуглекислоти з тканин у легені, утворюючи три фізіологочні сполуки. І Іри циркуляції крові через легені гемоглобін перетворюється на оксигемоглобін (легкооборотна сполука гемоглобіну і кисню), який несуть еритроцити до всіх тканин організму, і зумовлює яскраво - червоний колір артеріальної крові. Оксигемоглобін, що віддав кисень, називається відновленим, або дезоксигемоглобіном. Він міститься у венозній крові та зумовлює її темний колір. Вуглекислота переноситься венозною кров'ю переважно у вигляді гідрокарбонатів, і лише частина її зв'язується і переноситься гемоглобіном у вигляді Будова і функції еритроцитів карбогемоглобіну. Процес перенесення кисню з органів дихання до тканин і вуглекислоти у зворотному напрямку становить дихальну функцію крові. Гемоглобін здатний утворювати також патологічні сполуки. При отруєнні нітратами гемоглобін з киснем утворює міцну сполуку метгемог­лобін. Не менш міцною сполукою є карбоксигемоглобін (НbСО), що утворюється при отруєнні чадним газом. У випадках утворення карбоксигемоглобіну, І особливо метгемоглобіну, транспортування кисню тканинам різко порушується або стає неможливим. Такий стан вкрай загрозливий для життя і нерідко закінчується смертю.

У нормі в одному літрі кроні людини міститься 160 і гемоглобіну. Стан, при якому кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об'єму крові зменшена, називається анемією. Зниження Будова і функції еритроцитів числа еритроцитів нижче 3 млн. і кількості гемоглобіну нижче 60% свідчить про наявність анемічного стану — недокрів'я.

Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку, живуть 125 діб (4 місяці). Кожної секунди у селезінці і печінці руйнується 2,5 млн. еритроцитів, така ж кількість утворюється в червоному кістковому мозку. Під час руйнування гемоглобіну від нього відщеплюється гем, який втрачає атом заліза і перетворюється в жовчні пігменти шкіри, сечі, калу Цей процес називаєтьсяеритропоезом. Він забезпечує ста­більний рівень оксигенації крові для нормального функціонування клітин. У разі зниження рівня кисню в крові нирки продукують гормонеритропоетин, який потрапляє до червоного кісткового мозку і стимулює про­дукцію еритроцитів. Збільшення кількості еритроцитів Будова і функції еритроцитів у крові називаєть­ся еритроцитозом, зменшення — еритропеніею. Вся кількість ерит­роцитів, у тому числі і гемоглобіну, поновлюються протягом 3-4 місяців. Високий вміст гемоглобіну (понад 100%) і велика кількість еритроцитів спостерігається у новонароджених, до 5 6 дня життя ці показники зни­жуються, що пов'язано з кровотворною функцією кісткового мозку, до 3-4 років їх кількість збільшується, в 6 7 років наростання кількості еритроцитів уповільнюється, з X років знову збільшується.



Розпад еритроцитів (гемоліз) — розчинення — відбувається в печінці і селезінці. Еритроцити руйнуються під дією багатьох зміїних отрут, хімічних речовин (ефір, бензол, алкоголь). Гемолізована кров не може виконувати своїх функцій, і організм гине.

Якщо кров уберегти від зсідання за допомогою доданого до Будова і функції еритроцитів неї антикоагулянту натрію цитрату і залишити на кілька годин у капілярних трубочках, то можна спостерігати осідання еритроцитів. Нормальна швидкість осідання еритроцитів (III (Ні) для жінок становить 2 15 мм/год, для чоловіків І 10 мм/год. У новонароджених швидкість осідання — від І до 2 мм/ год, у дітей 3-ох років від 2 до 17 мм/год. Визначення швидкості осідання еритроцитів має велике значення для діагностики у медицині. При захворюваннях ШОЕ збільшується. Це пов'язано з тим, що при запальних процесах у крові збільшується кількість білків глобулінів, які адсорбуються еритроцитами, що змінює власти­вості їхньої поверхні і приводить до прискорення осідання еритроцитів.

5. Будова і функції лейкоцитів Будова і функції еритроцитів. Імунітет та імунна

система

Лейкоцити — без­барвні ядерні клітини крові, які виконують , захисні функції, забезпечую­чи імунні реакції організму. Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, здатні до активного амебоїдного руху. В 1 мм³ кроні нараховується 6-8 тисяч лейкоцитів. Найменше лейкоцитів уранці, найбільше опівдні. Зменшен­ня кількості до 500 в 1 мм³ веде до смерті.

Лейкоцити, у цитоплазмі яких при забарвленні виявляється зер­нистість, називаються гранулоцитами або зернистими, а ті, у яких такої зернистості немає агранулоцитами або не зернистими. Гра­нулоцити залежно від забарвлення зерен їх цитоплазми, величини та характеру зернистості поділяються на 1) нейтрофіли (60-70%) — забарвлюються нейтральними фарбами у фіолетовий колір, мають дрібну зернистість, здатні до Будова і функції еритроцитів амебоїдного руху, проходять крізь стінки капі­лярів між клітинами ендотелію і фагоцитують хвороботворних бактерій; відіграють первинну роль в опірності організму до і ос і рих і інжекційних захворювань; 2) еозинофіли (2-4%) — мають велику зернистість, за­барвлюються в червоний колір кислими фарбами (еозином), відіграють важливу роль при алергічних станах організму (підвищеній чутливості до будь-якої речовини) та у разі глистової інвазії, ї) базофіли (0,2- 0,5%) мають велику зернистість, забарвлюються лужними фарба­ми у синій колір (азуром), містять гепарин, тобто речовину, яка запобі­гає зсіданню кроні.

Серед агранулоцитів розрізняють:1) моноцити (5 8%) най­більші лейкоцити, округлої форми з бобоподібним або підковоподібним ядром, здатні до фагоцитозу. Моноцити Будова і функції еритроцитів часто збільшуються і стають макрофагами,

які швидко рухаються і поглинають100 і більше бак­терій, відіграють роль в опірності організму до хронічних інфекційних хвороб;

2)лімфоцити (20-30%) — найменші лейкоцити, мають кругле велике ядро, яке заповнює майже всю цитоплазму. Лімфоцити можуть перетворюватись в моноцити, макрофаги, беруть участь в утворенні антитіл. Живуть 20 і більше років. Вони формують специфічний імуні­тет і здійснюють функцію імунного нагляду.

У новонароджених дітей лейкоцитів більше ніж у дорослих — 20 тис. в 1 мм3, у першу добу життя кількість їх збільшується до 30 тис., а з другої доби кількість зменшується до 12 тис. У 13-15 років кількість лейкоцитів така, як у дорослої людини Будова і функції еритроцитів. Визначення кількості окремих видів лейкоцитів у крові широко використовують у комплексі додатко­вих методів розпізнавання хвороб, при вивченні динаміки патологічних процесів тощо. При цьому велике значення надають змінам співвідно­шення окремих форм лейкоцитів (табл. 5).


documentafcbsqj.html
documentafccaar.html
documentafcchkz.html
documentafccovh.html
documentafccwfp.html
Документ Будова і функції еритроцитів